Інтерв’ю Віктора Андрущенка газеті «Освіта України»

Віктор Андрущенко: навчання не повинно перетворитися на «легку прогулянку бульваром»

Про особливості підготовки сучасних вчителів, нові державні стандарти, роботу фахівців МОНмолодьспорту і доопрацювання проекту Закону «Про вищу освіту» ми поспілкувалися з академіком Національної академії педагогічних наук України, членом-кореспондентом Національної академії наук України, ректором Національного педагогічного університету імені Михайла Драгоманова Віктором Андрущенком.

– Вікторе Петровичу, нині триває робота над впровадженням програми дошкільної освіти «Впевнений старт», першокласники вже будуть навчатися за новим держстандартом. Як на це реагує вищий педагогічний заклад?

– Ми корегуємо навчальні плани, адже намагаємося працювати так, щоб виконати відповідальні завдання, делеговані нам державними програмами. Нині Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України веде дуже потужну і плідну роботу щодо коригування змісту навчальних дисциплін, впровадження новітніх педагогічних технологій і методик організації навчально-виховного процесу. На всі нові рішення, які сьогодні приймає міністерство, в першу чергу повинен реагувати педагогічний університет. Адже в закладах іншого профілю є усталені змістові речі, які присутні за будь-яких змін наукової чи суспільно-політичної парадигми. Педагогічна освіта – особлива: якщо змінюється дух епохи, то повинна змінюватися і програма підготовки педагога, нового вчителя.

І ПЕДАГОГ, І НАУКОВЕЦЬ

– Яким же повинен бути новий учитель?

– Ми намагаємося усю роботу педагога наповнити науковим змістом. Готувати його так, щоб він був спроможним вести одночасно з навчальною і виховною також самостійну наукову роботу. Вчитель мусить бути науковцем-предметником у тих дисциплінах, які викладає. Саме наука нині нам дає дуже багато матеріалу для оновлення змісту навчання. До того ж вчитель повинен працювати над удосконаленням методик, адже донести знання до сучасних дітей – це не таке ж завдання, що було 15–20 років тому. Якщо щоденні зміни в дітях педагог не відчуває, то йому не варто працювати зі школярами.

Дуже важливою є й інформатизація навчання. Нині діти дуже швидко оволодівають сучасними інформаційними засобами. Наше завдання – не просто «підтягнути» вчителя до рівня дитини, а забезпечити його випереджальну підготовку. Також треба навчити викладача дискутувати з учнями. Сучасні діти можуть із чимось не погоджуватися. Раніше школа тоталітарного типу пригнічувала таких учнів, а нині дитина вже не погодиться приймати все «на віру». З нею потрібно полемізувати, їй потрібно роз’яснювати, переконувати, а не змушувати механічно приймати точку зору педагога. З таким вектором ми підходимо до підготовки нового вчителя, відповідно до тих новітніх документів, які ухвалює МОНмолодьспорту.

- Державний стандарт передбачає, що іноземну мову діти зможуть вивчати з 1 класу, а з 2 класу – основи інформатики. Чи будуть готовими до цього педагоги-випускники?

– Ми щорічно випускаємо близько сотні вчителів, які мають подвійну кваліфікацію – вчитель початкових класів та вчитель інформатики, вчитель початкових класів та вчитель англійської мови. Тож наша підготовка, фактично, навіть випереджає деякі стандарти освіти. Тому рівень знань та вмінь випускників наших інститутів цілком відповідає викликам епохи.

Варто зазначити, що більшість вчителів у Драгоманівському університеті ми готуємо за подвійними спеціальностями. Завдяки цьому підходу наш випускник відповідає очікуванням ринку праці, сучасним шкільним реаліям, коли потрібно вести не один, а кілька предметів. Також ми озброюємо кожного студента вмінням працювати з електронними носіями інформації. Коли я останнього разу інспектував наші гуртожитки, то зауважив, що переважна більшість студентів має власні портативні комп’ютери. Це означає, що вони понесуть свої знання і навички роботи з інформаційно-комунікаційними технологіями в школи.

РЕКТОРИ МАЮТЬ СПІЛКУВАТИСЯ З ПРЕСОЮ

– Чи має НПУ імені Михайла Драгоманова довгостроковий план розвитку?

– Так, звичайно. Ми ставимося до такого планування дуже серйозно. Спочатку кожен інститут визначає свою стратегію, потім ми зводимо це до спільного знаменника, розглядаємо на засіданні Вченої ради. Наглядова рада його затверджує, після чого план стратегії розвитку університету друкується. Планування – щорічне. Звичайно, життя вносить свої корективи, але кожен підрозділ може знайти в документі власний вектор розвитку. У цих планах реалізуються два пріоритети – досягнення університетом статусу дослідницького і загальний європейський вектор розвитку закладу. Однак ми вивчаємо і досвід систем освіти інших країн, наприклад – Японії, Фінляндії, Китаю.

- Триває робота над підготовкою до нових державних програм. Науковці університету беруть участь у цьому процесі?

– Науковці нашого університету працюють над розробками нових навчальних програм практично з усіх предметних галузей. Наприклад, Тетяна Ладиченко, кандидат історичних наук, професор, завідувач кафедри методики навчання історії, суспільно-політичних дисциплін та гендерної рівності НПУ імені Михайла Драгоманова є членом робочої групи з розроблення навчальних програм з історії та правознавства для 5-9 класів загальноосвітніх навчальних закладів. Тому, коли ми почули у ЗМІ неправдиву інформацію про нібито скасування шкільного курсу «Історія України» у проектах нових навчальних планів, то відразу мали змогу дізнатися правду, як кажуть, з перших уст.

Нині у суспільстві часом лунає критика в бік міністерства, але там ведеться дуже глибока робота – зі змістом, технологіями, організацією. Тому я висловлюю слова вдячності всім його працівникам.

– Як Ви думаєте, чому часом лунає така критика?

– На мою думку, багато людей перебувають в колі прагматичних інтересів. Комусь хочеться отримати результат дуже швидко. І коли навчання не перетворюється на «легку прогулянку бульваром», а потрібно справді серйозно працювати, то згадують і про роботу МОНмолодьспорту. Мовляв, це воно винне, що все так складно. Тому особистісні претензії виплескуються на працівників міністерства, неначе це – їхні особисті недопрацювання. Окрім того – не всі можуть осягнути суть та перспективність інновацій, які впроваджує міністерство. Більшість людей зміни на краще сприймають як необхідність, а інші тримаються за простоту, що була колись. Але ж нині світ - зовсім інший! Він змінився, тож повинна еволюціонувати й освіта. Тому почасти мимовільно люди опираються інноваціям, висловлюють незадоволення. Я порадив би своїм колегам, особливо – ректорам педагогічних університетів, частіше спілкуватися з пресою, роз’яснювати суть інновацій. Тоді їх зміст і актуальність стануть зрозумілішими для батьків. До речі, саме батьківську громадськість слід долучати до навчання впродовж життя, зокрема – осягати знання з педагогіки. Нині фахівці нашого університету працюють над великим амбіційним проектом – так званим педагогічним «всеобучем» нації. Ми хочемо донести до кожного з батьків знання про те, як правильно виховувати дитину, з допомогою яких інновацій можна це зробити.

І ЗНОВ ПРО ЗАКОН

- Які Ваші враження від роботи робочої групи з доопрацювання урядового проекту Закону «Про вищу освіту»?

– Ми, ректори, підтримуємо законопроект, який внесло МОНмолодьспорту. Адже ми працювали у робочих групах з його створення. Я навіть радив на останньому засіданні робочої групи, сформованої Прем’єр-міністром, що нам вже потрібно визначитися з підтримкою проектів, а не гратися у відкликання та подання нового законопроекту. Хоча серед пропозицій, які внесла робоча група під керівництвом Михайла Згуровського, є й цікаві. Але ж важливі є й серед елементів інших законопроектів. Проте закон – це цілісне утворення, а проект МОНмолодьспорту пройшов багато слухань, до нього внесено чимало пропозицій науковців та педагогів. Тому, на мою думку, варто було б зробити законопроект, над яким працювали фахівці МОНмолодьспорту та освітянської громадськості базовим, а вже на нього «нанизувати» потрібні інновації із усіх чотирьох та затвердити єдиний, якісний. Якщо ми підемо іншим шляхом – можемо затягнути ухвалення законопроекту на рік чи навіть більше.

Спілкувався Максим Короденко, «Освіта України»